Напередодні важливого свята, свята Останнього дзвоника прийміть щирі вітання від директора та колективу Птицької загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів.
Завтра у нас свято, яке можна порівняти із самим шанованим святом народного календаря – святом врожаю, бо ми як сіячі засівають ниву зерном, засіяли мудрі голівки наших дітей знаннями, день у день, урок за уроком домашнє завдання за домашнім завданням плідно обробили його лан знань і умінь, плекаючи надії і сподівання, що сьогодні увінчують нашу спільну працю, працю учнів і вчителів, батьків і дітей. Але свято шкільних обжинок припадає на весну, а не на осінь, коли навіть природа прокидається, розквітає щоб привітати результати нашої клопіткої роботи пташиними весняними передзвонами, мелодією сонячної арфи і нагородити нас хорошим відпочинком, веселими канікулами.
Свято у нас веселе, але водночас і сумне. Бо сьогодні з нашої дружньої шкільної родини підуть у цікавий, але й жорстокий світ випускники. І те як вони себе реалізують, чи досягнуть свого професійного й особистісного ідеалу, проживуть гідне життя – це і є наш найцінніший врожай.
Не намагайтеся бути «як всі», пам’ятайте, що кожен несе в собі щось
незвичайне, у кожного є свій особливий талант. І нехай вам тільки вистачить мужності і терпіння дослухатися до нього. Не сидіть на одному місці, прагніть до різноманіття, розвивайтеся. Будьте терпеливі і наполегливі. Пам’ятайте: життя не кожен день робить подарунки, та й великі справи вершаться не відразу.
Віднині нехай Матінка Божа скрізь і завжди покриває вас своїм святим омофором, Господь дарує віру і надію, пошле ангела охоронця на все життя у цьому жорстокому і несправедливому світі.
Хвилюючий і сумний момент у нас сьогодні у ще одних випускників, тих, хто закінчив 4 клас і має попрощатися з дитинством, початковою школою, своєю першою вчителькою, яка навчила читати перше слово, виводити першу літеру, чути ніжну мелодії вітру, краплинок дощу. А головне вона сміло ввела їх у нашу дружню шкільну родину, де вони стали рівноправними членами, про що свідчить їхня активна участь у громадському житті класу, школи.
Особливо важким був цей рік для наших педагогів. Адже на його завершення всі ми мали працювати не бачачи ясних оченят наших учнів, не чуючи їх живих запитань та відповідей. Лише звукові повідомлення та технічні засоби стали зв’язком зі світлими голівками наших дітей. Але ми справилися і всі в доброму здоров’ї закінчили цей важкий і неоднозначний рік.
Хочу подякувати за плідну працю на ниві знань батькам, які стали не лише співробітниками, а нашими колегами на період карантину. Бажаю вам, дорогі батьки, доброго здоров’я, хорошого відпочинку під мирним небом, Ангела охоронця і рясної Божої благодаті.
Comments